Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

на кого-что - возводить напраслину

  • 1 возводить напраслину

    ВОЗВОДИТЬ/ВОЗВЕСТИ НАПРАСЛИНУ на кого coll
    [VP; subj: human]
    =====
    to tell damaging or unflattering lies about s.o. (or o.s.), accuse s.o. (or o.s.) unjustly. X возвел напраслину на Y-a < на себя> X slandered (maligned, vilified etc) Y (himself); X made a false accusation against Y (himself); X gave Y a bum rap.
         ♦ [author's usage] [Беркутов:] Я долго говорил с Горецким и в город с ним ездил. Он тебя обманул. Ему понадобились деньги, он и сказал напраслину на себя (Островский 5). [В ] I had a long talk with Goretsky, and drove to town with him...He deceived you. He needed the money, so he just made a false accusation against himself (5a).
         ♦ "...Директор, падло этакое, думал, что я с ним не здороваюсь, потому что осуждаю его за травлю морганистов - и упек. А я просто не привык сволочам руку подавать. При чем тут Мендель - когда у него по роже видно, что - сволочь!.. Ваг и возвел на меня напраслину, говно!" (Битов 2). "...The director, what a stinking bastard, he thought I wasn't saying hello as a criticism of him for hounding the Morganistsand he got me sent up. I'm just not in the habit of shaking hands with scum. What's Mendel got to do with it, when you see by his ugly mug that he's scum! So he gave me a bum rap, the shit!" (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > возводить напраслину

  • 2 возводить

    -ся, возвести, -ся, возвесть, -ся зводити кого, -ся, звести, -ся, виводити кого, -ся, вивести, -ся. [Звів (вивів) його на високу гору] а теснее:
    1) (строить) зводити що, -ся. [Сам мусів зводити нові мури (Грінч.)], звести, -ся [Треба конче розкидати стару повітку та звести нову (Коц.)], виводити що, -ся, вивести, -ся [Виводили мур], будувати, -ся, збудувати, -ся, ставити, -ся, поставити, -ся. -дить, -ся что-н. из камня, кирпича - мурувати, -ся, сов. з[ви]мурувати, -ся, помурувати, -ся; (высокую постройку) спинати, сов. сп'ясти [Цілісіньке літо маяк спинали (Кониськ.)];
    2) (обращать устремлять вверх) зводити, -ся, звести, -ся, підводити, -ся, підвести, -ся, знімати, -ся, зняти, -ся, піднімати, -ся, підняти, -ся. [Звести очі до неба. Погляд свій на небо звожу (Л. Укр.). Знімав руки та очі до неба (Неч.-Лев.). Підводити очі вгору];
    3) (на степень чего-л.) зводити на що, -ся [Ціле життя зводити на один суцільний подвиг (Єфр.) = всю жизнь возводить на степень одного сплошного подвига]. -дить в квадратную степень - підносити (піднімати) до квадратового степеня. -дить что-л. на степень чего-то самостоятельного, высшего и т. д. - ставити, поставити що-небудь як щось самостійне, вище і т. и. [Намагається поставити письменство, як щось самостійне (Єфр.)]. -дить в должность, в сан - підносити (піднести), виносити (винести) кого на посаду, до гідности [За його заслуги піднесено його до князівської гідности], а скромнее - ставити (поставити) кого на що. [Поставив на вчителя. За браком освічених людей, тепер одразу ставлять дяків на попів, на попівство], (срв. Повысить). -дить в перл создания - підносити (піднести) на рівень архітвору (гал.), робити (зробити) з чогось перлину над творами (вінець творива), вивершувати;
    4) -дить на кого что (напраслину) - натягати (натягти) на кого що [Ці люди напасть на нас натягають], пеню волокти (наволокти) на кого. [Хіба я буду на себе пеню волокти!].
    * * *
    несов.; сов. - возвест`и
    1) ( поднимать кверху) зво́дити, звести́ и мног. позво́дити, виво́дити, ви́вести и мног. повиво́дити; (глаза, взгляд) підво́дити, підвести́ и мног. попідво́дити; ( поднимать) підніма́ти, підня́ти и мног. попідніма́ти, підійма́ти, підійня́ти и мног. попідійма́ти
    2) ( сооружать) зво́дити, зве́сти и мног. позво́дити, виво́дити, ви́вести, підво́дити, підвести́ и мног. попідво́дити, спору́джувати и споруджа́ти, споруди́ти и мног. поспору́джувати и поспоруджа́ти, ( строить) будува́ти, збудува́ти, побудува́ти, ста́вити, поста́вити; ( из камня) мурува́ти, змурува́ти и помурува́ти
    3) (в кого́-что - перен. возвышать до какого-либо положения, звания) зво́дити, звести́, підно́сити, підне́сти (в кого-що); ( ставить) ста́вити, поста́вити
    4) ( приписывать напрасно) зво́дити, звести́
    5) мат. підно́сити, піднести́
    6) (относить происхождение чего-л. к чему-л.) виво́дити, ви́вести (від чого, з чого)

    Русско-украинский словарь > возводить

  • 3 возвести напраслину

    ВОЗВОДИТЬ/ВОЗВЕСТИ НАПРАСЛИНУ на кого coll
    [VP; subj: human]
    =====
    to tell damaging or unflattering lies about s.o. (or o.s.), accuse s.o. (or o.s.) unjustly. X возвел напраслину на Y-a < на себя> X slandered (maligned, vilified etc) Y (himself); X made a false accusation against Y (himself); X gave Y a bum rap.
         ♦ [author's usage] [Беркутов:] Я долго говорил с Горецким и в город с ним ездил. Он тебя обманул. Ему понадобились деньги, он и сказал напраслину на себя (Островский 5). [В ] I had a long talk with Goretsky, and drove to town with him...He deceived you. He needed the money, so he just made a false accusation against himself (5a).
         ♦ "...Директор, падло этакое, думал, что я с ним не здороваюсь, потому что осуждаю его за травлю морганистов - и упек. А я просто не привык сволочам руку подавать. При чем тут Мендель - когда у него по роже видно, что - сволочь!.. Ваг и возвел на меня напраслину, говно!" (Битов 2). "...The director, what a stinking bastard, he thought I wasn't saying hello as a criticism of him for hounding the Morganistsand he got me sent up. I'm just not in the habit of shaking hands with scum. What's Mendel got to do with it, when you see by his ugly mug that he's scum! So he gave me a bum rap, the shit!" (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > возвести напраслину

  • 4 наговаривать

    наговорить
    1) чего - наговорювати, наговорити, наказувати, наказати, набалакувати, набалакати, (шумя) нагомоніти, (о мног.) понаговорювати и т. п. чого. [Наговорив на осиці кислиці, а на вербі груші (Приказка). Наказав три мішки гречаної вовни (с три короба) (Приказка). Набалакав такого, що й за день не розбереш (Сл. Ум.). Нагомоніли повну хату (Богодух.)]. -рить вздору (чепухи, пустяков) - наплескати, нагородити, наверзти, наторочити, наплести, намолоти, (набормотать) намимрити, набубоніти, наха(ра)маркати, наварнякати, набелькотати, (наболтать) нацвенькати, напащекувати (дурниць, нісенітниць). [Се мабуть вам снилося, а ви й повну хату наторочили (Куліш)];
    2) на кого - наговорювати, наговорити, наказувати, наказати, лихословити, налихословити, наклепувати, наклепати на кого, обмовляти, обмовити кого, набріхувати, набрехати на кого, про кого, славу (неславу, лиху славу, поговір) пускати, пустити про кого, натуркувати, натуркати чого кому про кого. [Наговорив на його сім мішків горіхів (Свидн.). Накаже дідові на мене, а мені на діда (Звин.). Там такого на мене наклепав, що хоч з села тікай (Сл. Гр.). Набрехала на мене, що ходив я до тебе (Пісня). Не любить мене свекруха, обмовляє мене (М. Вовч.)]. Дурак сам на себя -вает - дурень сам себе обмовляє;
    3) (знахарски) наговорювати, наговорити, нашіптувати, нашептати, замовляти, замовити що (воду, зілля и т. п.). Наговоре[ё]нный -
    1) наговорений, наказаний, набалаканий, понаговорюваний и т. п.: наплесканий, наторочений, наплетений, намелений, наварняканий, наха(ра)марканий, нацвеньканий, напащекований;
    2) наговорений, наказаний, налихословлений, наклепаний, набреханий, натурканий;
    3) наговорений, нашептаний, замовлений. -ться -
    1) (стр. з.) наговорюватися, бути наговорюваним, наговореним, понаговорюваним и т. п.;
    2) (вдоволь) наговорюватися, наговоритися, набалакуватися, набалакатися, набесідуватися, нагомонітися. [З ким вірно люблюся, не наговорюся (Метл.)];
    3) (напрашиваться) напрошуватися, напроситися, напрохуватися, напрохатися, набиватися, набитися, нав'язуватися, нав'язатися до кого з чим, на що; срв. Навязываться 3. [Напросився в гості на обід (Сл. Ум.)].
    * * *
    несов.; сов. - наговор`ить
    1) нагово́рювати, -рюю, -рюєш, наговори́ти, -ворю́, -во́риш и мног. понагово́рювати, наказа́ти, -кажу́, -кажеш сов., набала́кувати, набала́кати
    2) ( на кого-что - возводить напраслину) нагово́рювати, наговори́ти и мног. понагово́рювати (на кого-що); ( врать) набрі́хувати, -бріхую, -бріхуєш, набреха́ти, -брешу, -бре́шеш и мног. понабрі́хувати (на кого-що); ( оговаривать) обмовля́ти, обмо́вити, -влю, -виш и мног. пообмовля́ти (кого-що); (несов.: наушничать) наші́птувати, нату́ркувати, -кую, -куєш (на кого); ( клеветать) клепа́ти, -па́ю, -па́єш и -плю́, -плеш, наклепа́ти (на кого)
    3) этногр. наговорювати, наговорити, наші́птувати, нашептати, -шепчу́, -ше́пчеш, замовля́ти, замо́вити, -влю́, -виш

    Русско-украинский словарь > наговаривать

  • 5 наговаривать

    брахаць; брохаць; нагаворваць
    * * *
    несовер.
    2) (на кого-что возводить напраслину) разг. нагаворваць
    (наушничать) нагаворваць, даносіць
    (клеветать) разг. паклёпнічаць, узводзіць паклёп
    3) этногр. нагаворваць

    Русско-белорусский словарь > наговаривать

  • 6 Н-27

    ВОЗВОДИТЬ/ВОЗВЕСТИ НАПРАСЛИНУ на кого coll VP subj: human to tell damaging or unflattering lies about s.o. (or o.s.), accuse s.o. (or o.s.) unjustly. X возвел напраслину на Y-a (на себя) = X slandered (maligned, vilified etc) Y (himself) X made a false accusation against Y (himself) X gave Y a bum rap.
    (author's usage) (Беркутов:) Я долго говорил с Горецким и в город с ним ездил. Он тебя обманул. Ему понадобились деньги, он и сказал напраслину на себя (Островский 5). (В.) I had a long talk with Goretsky, and drove to town with him...He deceived you. He needed the money, so he just made a false accusation against himself (5a).
    «...Директор, падло этакое, думал, что я с ним не здороваюсь, потому что осуждаю его за травлю морганистов - и упек. А я просто не привык сволочам руку подавать. При чем тут Мендель - когда у него по роже видно, что - сволочь!.. Ваг и возвел на меня напраслину, говно!» (Битов 2). "..The director, what a stinking bastard, he thought I wasn't saying hello as a criticism of him for hounding the Morganists-and he got me sent up. I'm just not in the habit of shaking hands with scum. What's Mendel got to do with it, when you see by his ugly mug that he's scum! So he gave me a bum rap, the shit!" (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Н-27

См. также в других словарях:

  • клеветать — Оклеветать кого, всклеветаться на кого, обнести кого клеветою, обносить, злословить, клепать, всклепывать, наветничать, наговаривать, наболтать, наушничать, чернить, оговаривать кого, взводить клевету (небылицу, напраслину) на кого. Всклепать… …   Словарь синонимов

  • НАПРАСЛИНА — Вести напраслину. Курск. Неодобр. То же, что возводить напраслину. БотСан, 85. Взнести напраслину. Яросл. То же, что возводить напраслину. ЯОС 3, 17. Возводить/ возвести напраслину на кого. Разг. Клеветать, оговаривать кого л. Глухов 1988, 13.… …   Большой словарь русских поговорок

  • ИНСИНУИРОВАТЬ — (лат. insinuare). 1) внушать что либо искусным образом, тайно подстрекать к чему нибудь, нашептывать. 1) тайно чернить кого либо. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ИНСИНУИРОВАТЬ взводить напраслину,… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • Сура 2. Корова — 1. Алиф, лам, мим. 2. Это Писание, в [божественном ниспослании] которого нет сомнения, руководство для богобоязненных, 3. тех, которые веруют в сокровенное, всегда вершат молитвенный обряд салат, раздают милостыню из того, что мы определили им в… …   Коран. Перевод М. Н. Османова

  • НАКЛЕВЕТЫВАТЬ — НАКЛЕВЕТЫВАТЬ, иаклеветать что на кого; возводить клевету, небылицу, напраслину; наклепывать. наговаривать, обносить, чернить. ся, быть наклеветану; | поклеветать вдоволь, досыта. Наклеветанье ·окончат. действие по гл. Наклеветная вина,… …   Толковый словарь Даля

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»